Псалми 17:3
Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. І роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило.
А я крім Бога більш нікому не скажу...
Йому довірю свою біль. І свою радість
Гріхи відкрию. Батьку покажу-
На гнів, непрощення, пожадливість і заздрість.
Йому відкриюсь! Людям- аж ніяк...
Розтопчуть! І ніколи не піднятись...
Бог- не людина. Милості дасть знак!
Надію дасть! І Силу освящатись!
Як розділився християнський світ?
І біле має різновид відтінків...
Незмінним є наш Бог! І сотні літ
Говорить Слово Боже! І без змінків!
Бурхливі води - різновид новин!
Як би мені в тих хвилях не втонути...
Так хочеться дожить до світлих днин
Про горе, кров і смерть уже забути...
Де зір милує в серпні зорепад!
Де хвилі моря берега ласкають!
Так хочу відмотати час назад-
Де мир! І діти, без війни, зростають!
Про це усе Отцеві розкажу!
Йому відкрию і гріхи, й бажання!
Прошу про милість! І нікого не суджу...
Хай Небо дасть Землі всій покаяння....
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 2189 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Не будет так всегда. - Тамара Локшина Так уж устроен человек... Все мы, живём прошлым. Нам дороги воспоминания, связывающие нас с отдельными отрезками времени. Мы охотно всматриваемся в прошлое, задумчиво смотрящие на нас со страниц фотоальбомов... даже настоящее не настолько существенно, потому, что мгновение спустя оно, настоящее, размеренно ложится на полки хранилищ прошлого. Стоит согласиться, что с прошлым мы связаны теснее, чем с настоящим или будущим. А там, где мы уже были, нам намного уютней и надёжней. Но не смотря на это, Бог хочет, чтобы каждый из нас жил верою в надежде на будущее.
