Вміти б розрізнити: щирість чи лукавство?
Хоч усі бажають у Небесне Царство, ―
Але Царство Боже чи живе у нас?
Лицемірство в серці ― це хиткий каркас.
І ота бацила нищить людські душі:
Вони кам“яніють і стають байдужі.
Тільки Боже Слово, як отой рентген,
Виявить насправді грішний елемент.
Нині перевірмо ми свої серця,
Хай не буде в когось підступного лиця.
Що для себе хочеш, те й комусь бажай,
Мірками Ісуса з ближнім поступай.
Лицемірство нищить найперш його творця,
Щоб ворога любити сил проси в Христа.
Того, хто інакше думає, ніж ти, ―
Заповідь Господня: і його люби.
Не лукав, не треба, як «любить втомився»,
Напевно й не любив, лише притворився.
Поки що Бог просить: й ворога люби!
Чи від лицемірства справді вільний ти?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
